Мені тринадцятий минало,

 Як батько «Кобзаря» купив.

 До ранку вся сім'я вдихала

 Красу шевченкових рядків.

 Лиш небо синє заіскрила

 Рожевим сяєвом зоря.

 Нас мати в школу спорядила

 Й сховала в скриню «Кобзаря».

 А я за партою у школі

 Сидів І думав про одне:

 Про тих ягнят, що пас він в полі,

 І про життя його сумне.

 І гнівом серце обливалось,

 Я кляв панів, я клив царя,

 А ввечері ми знов читали

 Великі думи Кобзаря.